Країна OZ

Люди! Терміново, доможіть!

Така фігня: дуже невчасно закінчилися гроші, до зарплати ще вісім днів, і я скоро просто вмрі з голоду!
А-а-а-а-а-а-а...... я хожу сьогодні весь день по офісу і прошу в своїх колег гроші, так соромно... Доречі, дякую, </font></font>

А бувають же моменти, коли життя тобі видається занадто сірим... Ні, ви не подумайте, я за своєю природою виключна оптимістка, але буває  фігово! Чи то я втомилася від всього... не знаю, просто так хочеться, щоб хтось тебе по-справжьому розумів, звертав на тебе увагу, і не тому, що ти просто вмієш скакати перед очима, голосно кричати, іноді казати щось розумне, непристойно сміятися чи занадто часто посміхатися...(((

Демократія, кажете?  В дупу демократію!!!! Я скажу тільки одне: я б віддала життя заради України, якби мені пообіцяли можливість особисто замочити всіх підарасів ВР, а зоодно й інших дибілів, що звуться "українцями", та щоб після такого собі невеличкого геноциду Україна почала жити повним життям, а не існувати, як воно є зараз....((

Україна -  the best!!!!!!!!!! 4:0 - на  нашу користь , то вже справжній результат!!! На жаль, під час сьогоднішнього матчу -Україна-Саудовська Аравія, я зовсім не сподівано для себе заснула, і тому не відчула повного шквалу емоцій  та надзвичайної ейфорії наших футбольних прихильників. Але знаєте, проснутися від гучних викриків "Слава Україні!", то зі мною таке далеко не кожен день трапляється)) Кінець футбольного матчу, всі скандують на честь нашої збірної.,ходять закутані в прапори України, а обличчя повні гордості і думок про те, які ми МОЛОДЦІ!!!! Кльово!!! 
Я сподіваюсь, що це стане потужним поштовхом для подальших перемог, і можливо, то перший маленьки й але рішучий крок до великої мети - набуття Україги статуса чемпіону світу з футболу, та й не тільки з нього, адже ми цього варті...))

Я просинаюсь, біжу до ванної кімнати, роблю там купу жіночих процедур для краси...Блін де той клятий крем для ніг? Добре, хай тому крему, обійдемося!  Що за запах? Ні...так і знала треба було їсти овочевий салат, принаймні про нього я б не забула, і він не згорів би. Звонить, та де ж воно в біса звонить? знайшла, фух... "Алло, Що?, вже біжу, біжу, біжу..."
Одяг - прекрасно, трохи косметики, проношусь повз батьків ,бажаю приємного дня і вилітаю як торпеда з квартири...
Але більше так продовжуватись не може... я вже навіть забула, що таке просинатися зранку і не думати в першу чергу про те, для чого я проснулася і куди треба бігти. Складаю сесію, закінчую акцію і їду відпочивати!!! Але ж ні, я так кажу кожного разу, а роблю раз через десять. Люди, зловіть мене на слові, а то хочу буває все кинути, а зупинитися вже не можу! Може хоч кому пообіцяю, то так вийде...

Я кажу своїй подрузі: "Любця, ну не вже ти не бачиш, та кажу тобі у мене на спині великі білі крила?!" Вона з мене сміється і відповідає з такою іронією: " Звісно є, я теж їх бачу!"
Ні люди, ви можете подумати, що в мене завишена самооцінка,і шизофренія для повного міксу... Та в мене є докази!
Нещодано, моє життя немов перевернулося з ніг на голову, і я відчула, як я відриваюсь від землі і лечу вгору, від неймовірного щастя. То ви ще й досі вважаєте, що в людей не можуть бути  крила?...............